Золоті літери Василя Шкляра


Василь Миколайович Шкляр - український письменник, політичний діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.
Народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Згодом родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив школу із срібною медаллю (1968 р.) та вступив на філологічний  факультет Київського університету. Згодом він перевівся до Єреванського університету і 1972 року отримав диплом про вищу освіту.
Працював у пресі, писав прозу, видав більше десятка книжок, зокрема романи "Тінь сови", "Ностальгія", збірки повістей та оповідань "Сніг", "Живиця".
З 1988 до 1998 р. займався політичною журналістикою, бував у "гарячих точках". Цей досвід було відтворено ним в романі "Елементал".
В 1991 році стає членом Проводу Української республіканської партії УРП та прес-секретарем УРП. В березні 1998 року був кандидатом  в народні депутати України. Член Спілки письменників України з 1978 року, Асоціації українських письменників з 1999 року.
З 2000 по 2004 рік був головним редактором видавництва "Дніпро".


Василь Шкляр - лауреат багатьох літературних премій, зокрема "Золоте перо", "Золотий Бабай", "Коронація слова", перша премія у номінації  "Роман".
Найбільшу популярність письменникові приніс роман на тему історії рідного краю - "Залишенець" або ж "Чорний Ворон".
Творчість Василя Шкляра викликає велике зацікавлення у сучасників. Роботи Василя Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами.

Коментарі