Джек Лондон народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско. При народженні одержав ім'я Джон Чейні, але вісім місяців по тому, коли мати вийшла заміж, став Джоном Гріффітом Лондоном. Мати письменника - Флора Уеллман - походила із заможної уельської родини, була розумною і начитаною дівчиною, яка закінчила коледж, училася музиці, але мала нервовий характер зі шкідливо мінливим настроєм. У двадцять років вона перехворіла на тиф і після хвороби, як говорили, у неї залишилося деяке "сум'яття в голові". Це призвело до того, що все своє життя Флора була дуже своєрідною жінкою, захоплювалась гаданням, спіритизмом і не приділяла уваги вихованню сина. Материнські обов'язки були Флорі не до душі. Їй ніколи було стежити за хлопчиком, який почав хворіти.
Дитинство Джека Лондона пройшло в Сан-Франциско. Він багато читав, уявляючи себе героєм пригодницьких романів. Джек став постійним відвідувачем місцевої публічної бібліотеки. Кожну книгу він буквально проковтував. Він читав уночі, читав ранком, читав, коли йшов до школи, читав по дорозі додому й знову йшов до бібліотеки за новою книгою.
У школі щоранку учні співали хором. Одного разу, помітивши, що Джек мовчить, учителька відправила його до директора. Була довга й серйозна розмова, в результаті якої директор відіслав хлопчика назад до класу з запискою, й якій говорилося, що можна звільнити учня Джека Лондона від співу, але замість того Джек повинен був писати твори щоранку протягом того часу, поки інші учні співали хором. Пізніше Джек Лондон приписував цьому покаранню свою здатність писати щоранку тисячу слів.
У 13 років Джек Лондон закінчив початкову школу, але до середньої школи ходити не міг: у родині не було грошей, щоб платити за навчання. А вже у 15 років Джек мав іти на фабрику, щоб матеріально забезпечити родину, бо його вітчим потрапив під потяг і став калікою. Постійне недосипання, втома й бажання хоч одного ранку відпочити і не йти на остогидлу роботу через роки спонукає всесвітньовідомого письменника на створення пронизливого і сильного оповідання "Відступник", герой якого після місяців тяжкої праці, що перетворила його майже на тварину, бунтує і замість димного цеху йде у поле, лягає у траву й вперше за довгий час зустрічає схід сонця (дитяче бажання автора реалізується у літературному персонажі).
Юність Джека Лондона припала на часи економічної депресії і безробіття, матеріальне становище родини все гіршало. До двадцяти трьох років він перемінив безліч занять: був "устричним піратом" (браконьєром); інспектором рибальського патруля; матросом на шхуні "Софі Сазерленд", де брав участь у полюванні на морських котиків; робітником на джутовій фабриці; заарештовувався за бродяжництво (брав участь у поході безробітних на Вашингтон); був старателем на Алясці під час "золотої лихоманки". Це були роки змужніння і набуття життєвого досвіду, що так знадобився Джеку Лондону подальшій літературній діяльності.
У 1893 році Джек Лондон узяв участь у літературному конкурсі. Його нарис "Тайфун біля берегів Японії" зайняв перше місце й приніс авторові перший гонорар - 25 доларів. Це спонукало Джека Лондона серйозно задуматися над подальшими перспективами. Життєвий досвід підказував, що людині фізичної праці важко, а інколи зовсім неможливо досягти розквіту, духовного розвитку. І тому Джек Лондон усвідомлено вирішує стати письменником. Для цього він займається самоосвітою, складає вступні іспити до Каліфорнійського університету й навіть успішно вчиться упродовж одного семестру (на більше не вистачало коштів).
Подальше життя талановитого юнака пов'язане з інтенсивною самоосвітою і нещадною творчою роботою, спрямованою на опанування тяжкої письменницької діяльності, вироблення особистого стилю. Цей період життя письменника дуже яскраво змальовано Джеком Лондоном у автобіографічному романі "Мартін Іден" (1909).
У 1900 році виходить перша збірка оповідань "Син вовка", потім друга - "Бог його батьків" (1901) і, нарешті, - роман "Дочка снігів" (1902). Джек Лондон стає всесвітньовідомим письменником зі своїм особливим стилем, неповторною манерою письма, оригінальною проблематикою. У наступні сімнадцять років він випускав по дві, навіть по три книги на рік.
Літературний і життєвий шлях Джека Лондона був складним. Він був одним з найвизначніших соціалістів Сполучених Штатів початку XX століття і залишався в той же час переконаним індивідуалістом. Його перу належать і насичені справжнім подихом життя романи і повісті. Спостереження Джека Лондона того періоду свідчать про глибоке розуміння творчої своєрідності різних письменників, про уміння поцінувати загальний стан сучасної американської літератури.
Джек Лондон був одним із засновників анімалістичної традиції не тільки в американській, але і у світовій літературі. Зображення диких та домашніх тварин у Джека Лондона позначається не тільки великою любов'ю до "братів наших менших", але й знанням світу тварин, їх поведінки і повадок. Найкращими серед анімалістичних творів, безумовно, були "Поклик предків" (1903), "Біле ікло" (1906), "Джеррі-островитянин" (1917), "Майкл, брат Джеррі" (1917). Саме собаки та вовки є найулюбленішими тваринами Джека Лондона (свій великий будинок у Місячній долині письменник назвав "Будинком Вовка"). Значним явищем американської літератури початку XX століття став роман Джека Лондона "Морський вовк", що, з одного боку, розкриває зацікавленість письменника "сильною особистістю" (яким є капітан Вульф Ларсен), з другого боку є найвиразнішою критикою і розкриттям згубності самої ідеї "сильної особистості" як антисоціальної.
Результатом активної громадянської позиції і соціальних уподобань Джека Лондона була знаменита "Залізна п'ята" (1907) - роман-утопія, роман-упередження. Написаний у формі рукопису, знайденого у п'ятому віці "Ери Братства людей" і присвяченого подіям 1912-1932 років (періоду повної перемоги соціалізму). Головний герой - Ернест Евергард - все ж така сильна, мужня, вольова людина. які герої "північних оповідань", але з революційними прагненнями й демократичними ідеями. У романі автор виступає з прямим попередженням можливого фашистського майбутнього людства.
Одним з найкращих творів Джека Лондона вважається роман "Мартін Іден" (1909), присвячений долі талановитої особистості в буржуазному суспільстві. Автобіографічний образ Мартіна Ідена стає прикладом великих здібностей людини з народу. Простий матрос, завдяки надлюдській наполегливості й природному таланту, стає відомим письменником. Роман став своєрідним гімном творчим можливостям людини.
Хоча Джек Лондон був досить міцним та витривалим чоловіком, проте він страждав від декількох серйозних хвороб, враховуючи підхоплену цингу в Клондайку. В останні роки життя він страждав від дизентерії, запущеного алкоголізму а уремії. Джек Лондон помер 22 листопада 1916 року у своєму спальному ганку (популярне колись в США приміщення ганку, яке перероблялося під спальну), який знаходився в котеджі на його особистому ранчо.
Коментарі
Дописати коментар