Від Революції гідності до Країни гідності


День Гідності та Свободи - свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року).


13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи.


Революція гідності - політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу.
У чергову річницю Початку Революції Гідності пропонуємо нашим користувачам пригадати, як все відбувалося.
21 листопада
Цього дня Уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада.
Першими вийти на Майдан Незалежності запропонували журналсти "5 каналу" Інна Неродик і Ольга Сніцарчук. Але найбільший ефект справив пост у Facebook журналіста Мустафи Найєма. "Зустрічаємось о 22.30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", - написав Найєм. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб.
28-29 листопада
На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом так і не була підписана.
В цей же час на Майдані громадські активісти та лідери опозиційних партій ухвалили спільну резолюці з вимогою відставки Януковича "за зраду українського народу".
30 листопада
У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ "Беркут" жорстоко розігнав мітингувальників.
Ще перед 4-ю годиною ранку на Майдан почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції оточили близько тисячі активістів, які мирно протестували і співали пісні.
В результаті наступу силовиків десятки людей було жорстоко побито, серед них багато студентів. Беззахисні люди втікали від озброєних бійців "Беркуту" до Михайлівського собору, щоб уникнути побиття.
Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.


1 грудня
Цього дня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності. За різними даними, того дня у Києві мітингували близько півмільйона осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, відступила.


8 грудня
В цей день у Києві відбувся так званий "Марш мільйона". На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона людей.
Майдан був заповнений ущерть, і це без урахування інших центральних вулиць міста. Зі сцени виступали як політичні, так і культурні та духовні діячі. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановлювати наметові містечка на вулицях урядового кварталу. Опозиція дала тодішньому президенту Віктору Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір'ї. По завершенню офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.
16 січня
Цього дня у 2014 році Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву "диктаторських законів 16 січня". Наступного дня, пакет прийнятих законів підписав тодішній президент Янукович. Незважаючи на численні протести й заклики  світової та української громадськості не публікувати тексти законів, вони все ж таки були оприлюднені.



19 січня
Цього дня протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову. Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям "диктатроських законів" 16 січня, зібралися на народне віче. Незважаючи на численні заклики лідерів опозиції до продовження мирного протесту, багатотисячна колона пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася із кордоном "Беркуту" на вулиці Грушевського. Почалися сутички, які тривали усю ніч. Під час протистояння мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, "коктейлями Молотова". При цьому були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. "Беркут" використовував проти демонстрантів шумові гранати і гумові кулі, а також водомет.
22 січня
На Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський.
23 і 24 січня
Протести поширюються по всій Україні. У ряді міст - Тернополі, Львові, Рівному, Івано-Франківську та Хмельницькому, протестувальники захоплюють будівлі обласних державних адміністрацій.  
28 січня
Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Верховна Рада провела засідання, на якому переважною більшістю голосів анулювала 9 з 12 "диктаторських законів". Це стало можливим через те, що в "Партії регіонів" утворилося потужне лобі мирного врегулювання конфлікту.




18-20 лютого
Вранці 18 лютого демонстранти пішли до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Однак канцелярія парламенту відмовилася реєструвати цей документ, що викликало обурення серед мітингувальників і призвело до сутичок з силовиками.
Протягом 18 лютого в ході зіткнень протестуючі були відтіснені до Майдану, понад 20 людей було вбито з вогнепальної зброї.
19 лютого демонстранти утримували позиції на Майдані, тоді як силовики почали підготовку до "антитерористичної операції". Проти демонстрантів з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені.
20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу.
Разом з тим, на дахах будівель навколо Майдану розташовувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях.
Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".
21 лютого
Парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон "Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року". Крім того, схвалено Закон "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність. деяких законів України". Разом з тим, Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою було засуджено Юлію Тимошенко. Наступного дня вона була звільнена.
У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну.
Зранку 22 лютого тисячі активістів, журналістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. В резиденції нікого не було.
23 лютого
Народні депутати 328-ма голосами ухвалили постанову "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України". Вибори призначили на 25 травня 2014 року.


Коментарі