З любов'ю до людей і слова

 


    Народився Микола Вінграновський 1936 року у селі Богополі на Миколаївщині. Саме цього року народились інші відомі українські письменники, яких пізніше назвали "шестидесятниками".
    У 1943 році Вінграновський пішов до початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив у 1955 році. Тоді ж він вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на авторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака запримітив Олександр Довженко. Щє студентом Вінграновський зіграв головну роль у "Повісті полум'яних літ", а фахом своїм обрав кінорежисуру.
    Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 році у журналі "Дніпро". У 1984 році вийшла невеличка збірка "Губами теплими і оком золотим", у якій звичайні будні людини і природи постають як світова містерія. В ній органічно переплелися картини природи і спогади дитинства, химерія і казка, добра витівка і гумор, а головне  затамована жура. Майже одночасно з поезією Микола Степанович писав і прозу. Він створив кілька повістей та багато оповідань, і вони стали важливою сторінкою його творчості (особливо повісті та оповідання 1980-х років).
    Письменник виробив оригінальний стиль, який по суті відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творів мають дуже відносну дієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду сполучені в єдиний самодостатній світ. Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної свободи у повісті  "Кінь на вечірній зорі" (1986 рік). 


    "Первінка" (1971 рік) відображає моральне становлення особистості.


"Сіроманець" (1977 рік) - конфлікт цивілізації та природи. 

    Інші твори написані письменником, які полюбляють діти.



    Помер Микола Степанович Вінграновський 27 травня 2004 року в Київі.

Коментарі