Апостол духу, каменяр Іван Франко

Іван Якович Франко без всяких заперечень є знаковою постаттю не лише української, але й світової історії та культури. 

Всесвітньовідомий поет, драматург, вчений, прозаїк, філософ, фольклорист, історик, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, етнограф, громадсько-політичний діяч народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі, що на Львівщині. Вже у вісім років зовсім юний Іван Франко почав вільно читати та вже писав німецькою та польською мовами. Перші уроки рідної української мови давав йому дядько - Павло Кучицький. Вчився майбутній громадсько-політичний діяч у місцевій школі Дрогобича. Там Іванові довелося жити у далекої родички, яка мала столярну майстерню.

Варто зазначити, що вчителі були у захваті від здібностей хлопчика. Всі пророкували йому блискуче майбутнє, не виключали ще тоді й посаду професора університету. У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію з похвальним свідоцтвом, після чого вступив до Львівського університету на філософський факультет. Там він вивчав та цікавився класичною українською мовою та філологією. В студентські роки Іван Франко брав активну участь у діяльності студентського громадсько-культурного об'єднання - "Академічний кружок". Зокрема, Іван Франко був спочатку його бібліотекарем, де і надрукував свої перші твори у виданні "Книжка" та журналі "Друг". У 1876 році був прийнятий до складу редакційного комітету видань.

В перші університетські роки відбулось самовизначення Івана Яковича Франка як українського діяча. Він товаришує з Остапом Терлецьким та Михайлом Павликом, через останнього зав'язує листування з  Михайлом Драгомановим, який на той час перебував у Женеві. Саме через це листування з небезпечним в очах поліції революційним соціалістом Михайлом Драгомановим Іван Франко був заарештований (11.06.1877 р.). Його разом з товаришами звинувачували в утворенні таємного соціалістичного товариства. 21.01.1878 р. суд визнав його винним і засудив на 6 тижнів ув'язнення. Оскільки тоді термін слідчого ув'язнення до кари не зараховувався, Івана Яковича Франка випустили на волю 5 березня 1878 року. 

На цьому поліційні переслідування Івана Яковича Франка не скінчились. 4 березня 1880 року його заарештували в Коломиї. Три місяці його тримали в слідчому ізоляторі, аж поки визнали, що арешт був безпідставним. 13 червня 1880 року Івана Франка по етапу відправили з Коломиї до Нагуєвич. Враження з цього ув'язнення лягли в основу повісті "На дні".

В 1886 році Іван Якович Франко оженився з Ольгою Хоружинською (родом з Києва). В їх родині з'явилось четверо дітей, але від 1902 року родинне благополуччя почало руйнуватись. В Ольги Франко з'явились ознаки психічного розладу, які дедалі посилювались, і це принесло багато горя Іванові Франку.

В 1902 році Іван Франко переселився з найманого помешкання до власного будинку (нинішня адреса - вул. І. Франка, 152, де працює меморіальний музей письменника). Для цього будівництва узяв значну позику, виплати по якій були завершені його сином уже після смерті Івана Франка.

В квітні 1908 року Іван Франко поїхав на відпочинок та лікування до Ліпіка (поблизу Загреба в сучасній Хорватії). Тут його хвороба сильно загострилася - були паралізовані обидві руки і, що гірше, з'явились ознаки психічного розладу. Ці жахливі прояви хвороби в пізніших роках, на щастя, дещо пом'якшились, хоча до повного здоров'я  Іван Франко так і не повернувся. Сучасники вважали його хворобу наслідком колись перенесеного сифілісу, що завдало Франкові величезних прикростей. Але нині лікарі схиляються до думки, що Іван Франко від самого ув'язнення 1877 року хворів на рідкісну форму ревматизму (синдром Рейтера; але поняття про цей синдром було сформульовано далеко після смерті Івана Франка).

Виснажений хворобами, безгрошів'ям, сімейними і громадськими негараздами, Іван Франко помер у своєму будинку у Львові 28 травня 1916 року і похований на Личаківському цвинтарі.

Пропонуємо Вам ознайомитись з цікавими фактами про життя та творчість Івана Яковича Франка:

1. Ім'я видатного каменяра носить один з найбільших університетів України.

2. Перший вірш письменника називався "Великдень року тисяча вісімсот сімдесят один" і був присвячений пам'яті батька, Якову Франку, який помер в пасхальну суботу 1865 року.

3. Снідати Іван Франко любив кавою з булкою, на обід зазвичай їв квашені овочі та легкий суп з додаванням квасу, грибів та кропиви.

4. Він ніколи не палив, хоча що міг випити пива чи чарку вина.

5. Іван Якович Франко переклав українською мовою твори близько 200 авторів з 14 мов і 37 національних літератур.

6. Вільно володів 14 мовами.

7. Писав свої твори митець не тільки українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

8. На честь Івана Франка перейменували місто-обласний центр Івано-Франківськ (раніше - Станіслав).

9. Ім'я письменника носять вулиці майже у всіх великих містах України та навіть за її межами. В Монреалі є вулиця Івана Франка.

10. У Івана Яковича Франка було близько 100 псевдонімів, зокрема, Джеджалик, Живий, Брут Хома, Мирон, Марко, Кремінь.