Мозаїка української душі.


Письменник-природолюб Василь Чухліб народився в сім'ї вчителя 19 липня 1941 року, в селі Лебедівці, що на Десні "Он там, рукою подати тільки бруд треба  перебрести. Там, на деснянських лугах серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство, - напише пізніше Василь Чухліб у ліричній мініатюрі "Тільки брід перебрести"- там росяні, прохолодні світанки, золоті від сонця дні й тихі, задумчиві вечори, там плавають хитрі щуки, довірливі окуні і мудрі соми-дідугани,там чапля стоять на одній нозі, когось виглядає. А лелека радом із хлопчаками пасе череду". А поперуду у Василя Чухліба була семирічка в селі Соколівка, а десятий клас - у місті Острі. У школі у хлопця проявився літературний талант, і в районній газеті "Правда Остерщини" було  опубліковано його перший вірш. Василь Чухліб закінчив мовно-літературний факультет Київського державного педагогічного інституту.
Василь Чухліб писав для  літей короткі оповідання, які критики назвали ліричними мініатюрами, і казки. "У цього писmменника свій стиль і своє бачення світу. Він володіє рідкісним даром писати коротко, а показувати багато, уміє розповісти цікаво й хвмлююче, навіть поетично, про речі, на перший погляд, звичайні, буденні",- писав про нього Юрій Збанацький. 




Твори Василя Чухліба адресовані здебільшого дошкільнятам та молодшим школярам. Писав письменник про gрироду, про дітей, воєнне лихоліття, а також про інших жителів землі, неба, лісу, річки. Василь Чухліб наділяє тварин людськими почуттями, мовою, характером і поведінкою, зберігаючи при цьому й притаманне природі тварин. Він не повчає, а надає можливість читачам самим оцінити моральність поведінки героїв. Більшість новел Василя Чухліба є автобіографічними. Образи їхніх персонажів  змальовані письменником з особливою любов'ю, кмітливі і непосидючі, вони з цікавістю пізнають світ, вчаться дружити і допомагати старшим. 20 листопада  1997 року письменника не стало. Але його поетичну прозу, написану з великою любов'ю до всього живого, продовжують читати і діти, і дорослі.

Коментарі