Томас Манн (нім. Thomas Mann) - німецький письменник, філантроп, есеїст, брат Генріха Манна. Народився 6 червня 1875 року в німецькому місті Любек. Томас був другою дитиною в сім'ї з п'яти. Його батько Йоганн Генріх Манн був купцем. Як сенатор, який належав до кола любецьких "патриціїв", він наглядав за податковими справами міста. Мати Томаса Манна була донькою німецького плантатора і бразилійки португальсько-креольського походження Джулія да Сільва Брунс. Хоча матір і була католичкою, Томас Манн за переконаннями свого батька був лютеранином. У Любеку Томас Манн навчався в гімназії Катарінеум.
1891 року помер батько Томаса Манна і його фірму було ліквідовано. Невдовзі сім'я Манн була вимушена переїхати до Мюнхена.
Навчався спочатку в прогімназії доктора Буссеніуса, а пізніше - в гімназії "Катареніум", яку Томас Манн так і не закінчив. Відчутну роль у цьому відіграла смерть батька та спричинена нею зміна життєвих обставин: продаж будинку і фірми, переїзд матері з молодшими дітьми до Мюнхена. 1893 року, полишивши гімназію, Томас Манн також переїжджає до Мюнхена.
Томас Манн жив у Мюнхені від 1891 до 1933, за винятком року в Палестині та Італії, проведених із старшим братом - Генріхом. Томас влаштувався на роботу у страховій компанії, де він і почав займатися літературною діяльністю. Служба в компанії тривала впродовж 1894-1895 років. Тут він написав першу новелу під назвою "Падіння" (нім. "Gefallen"), що одразу ж була надрукована у лейпцизькому журналі "Die Gesellschaft". Через успіх, що виник одразу ж після виходу цієї книги, Томас Манн покидає роботу у конторі і цілком зосереджується на літературній праці.
У 1905 році він одружився із Катею Прінгзгайм (Katia Pringsheim), що походила з видатного, світського роду єврейської інтелігенції. Згодом вона приєдналась до лютеранської віри. Подружжя мало шість дітей.
Значний вплив на формування Томаса Манна як письменника мав його старший брат Генріх Манн. Під час їхньої подорожі до Італії та Палестини (1896-1898), Томас ознайомився з італійською культурою і мистецтвом. У цей час він пише збірку новел "Маленький пан Фрідеман" та перші розділи роману "Будденброки". 1901 року цей великий твір вийшов у престижному видавництві "Фішер".
З 1898 року Томас Манн працює у редакції сатиричного щотижневика Simplicissimus.
Томас Манн схвально поставився до участі Німеччини у Першій світовій війні й підтримав консерватизм кайзера Вільгельма II, при цьому засуджуючи лібералізм. Втім, у есеї "Von Deutscher Republik" (1923), як напівофіційний речник парламентської демократії, Томас Манн звернувся до німецької інтелігенції із закликом підтримати Веймарську республіку. Він також прочитав лекцію у Бетховензалі (Beethovensaal) у Берліні 13 жовтня 1922 року, у якій він продовжував свій дещо ексцентричний захист Республіки, заснований на посиланнях на Новаліса (філософ німецького романтизму) й Волта Вітмена.
Томас Манн став у конкретну опозицію фашизму, що розвинувся на початку 30-х років в Німеччині і тому з 1933 року перебував у антифашистській еміграції. У 1930 році Томас Манн прочитав лекцію у Берліні під назвою "Звернення до розуму", у якій він різко засуджував націонал-соціалізм і висловлював симпатії рухові робітничого класу. Відтак ним було написано чимало есеїв і лекцій, у яких критикувався нацизм. Одночасно, він все все більш схилявся до соціалістичних ідей. У 1933 році в момент приходу нацистів до влади у Німеччині, Томас Манн із дружиною перебували у Швейцарії. Через різке протистояння письменника політиці нацизму, його син Клаус переконав його не повертатись до Німеччини. Але книги Томаса Манна, на відміну від книг його брата, Генріха й сина, Клауса, не були серед спалюваних гітлерівським режимом у травні 1933 року, імовірно тому, що Томас Манн став нобелівським лауреатом з літератури 1929 року.
Одержання премії письменником не було несподіваним. Припущення щодо нагородження Томаса Манна цією премією виникали й раніше, він сам сподівався на неї у 1927 році. По обіді 12 листопада 1929 року Томас Манн одержав новини з Стокгольму. Письменника вжахнуло те, що комітет посилався виключно на його ранній роман "Будденброки". Причиною стало те, що стокгольмський високопосадовець, Фредерік Боок (Fredrik Böök), не визнав важливості роману "Чарівна гора". Грошовий приз склав 200 тисяч райхсмарок. Частину його Томас Манн витратив на сплату боргів своїх дітей - Клауса й Еріки. Решта пішла на побудову літнього будинку в Ніді на Куршській косі й придбання двох авто. Після еміграції родина Маннів втратила значну частину власності, зокрема всю нерухомість.
У 1936 році нацистський уряд офіційно скасував його німецьке громадянство. З 1938 року мешкає в США, з 1952 року - в Швейцарії.
Після Другої світової війни ситуація в США приймає все менш сприятливий для Томаса Манна характер: письменника починають звинувачувати в пособництві сталінському режиму. У червні 1952 року сім'я Томаса Манна повертається до Швейцарії. Навіть по закінченню війни він не повертається в Німеччину.
Письменник помер 12 серпня 1955 року в Цюриху від атеросклерозу.
Коментарі
Дописати коментар