Історія тризуба від Київської Русі до сьогодення

Тризуб - український національний герб, сучасний державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому - герб князів Рюриковичів і Київської Русі.

Визначити значення Тризуба не просто, хоча б тому, що про нього нема жодних письмових згадок в джерелах Київської Русі, історики не знають навіть його київо-руської назви.

На теперішній час найдавнішими артефактами з київо-руським Тризубом є: двозуб Святослава Великого (його зображено на печатці, яку знайшли в 1912 році при розкопках Десятинної церкви) та тризуб на золотих та срібних монетах Володимира Великого. 

В болгарському літописі "Хроніка Манасії" (XIV ст.) є зображення війська Святослава під Доростолом з прапорами, на верхів'ях держаків яких зображені тризубці.

Велике враження на сучасників справили Тризуби на цеглинах Десятинної церкви в Києві (986-996); Тризуби, вилиті на плитках-кахлях Успенської церкви у Володимирі Волинському (1160); поодинокий Тризуб надряпаний у Софійському соборі (в Києві) на стовпі південної галереї, яка до перебудови була зовнішньою північною стіною собору; вважають, що за формою цей знак належав Брячиславу Ізяславичу.

Тризуб зображений на могильній плиті французької королеви Анни Ярославни (1032-1075), яка була донькою Ярослава Мудрого.

Тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира Великого - Святополка I (1015-1019), Ярослава Мудрого (1019-1054) й інших князів.

Згортання вживання Тризуба розпочалося з середини XI ст. - тоді Тризуб перестали карбувати на монетах Київської Русі, бо лише три князі Русі розміщували Тризуб на своїх монетах:

- Володимир Великий (князь київський в 978-1015) та Ярослав Мудрий (князь київський в 1016-1018, 1019-1054) - карбували тризубці;

Святополк Окаянний (князь київський в 1015-1016, 1018-1019) карбував на монетах двозубець у якого зуб закінчувався хрестом.

Печатки з зображення "знаку Рюриковичів" використовували в X - XIII ст.

В середині XIII ст. "знаки Рюриковичів" повністю зникли з ужитку як державні або особисті знаки князів.

Період забуття Тризуба тривав з середини XIII сторіччя аж до кінця XVIII сторіччя, коли були знайдені перші монети Київської Русі з цим знаком. Спроби пояснити Тризуб почалися з початку XIX сторіччя - сам термін "Тризуб" вперше вжив історик Микола Карамзін в творі 1815 року.

По відродженні української держави Михайло Грушевський запропонував як герб України - золотий плуг, а професор Дмитро Антонович запропонував Тризуб, який в грудні 1917 року був прийнятий як герб УНР та розміщений на грошах УНР:

- "Прийнятий в грудні 1917 року Українською Центральною Радою державний герб тризуб зайняв своє перше і почесне місце на першому державному банкноті Української Народної Республіки - 100 карбованців, виданому 24 грудня 1917 року".

Остаточно Володимирів тризуб був прийнятий на пропозицію Михайла Грушевського, як Великий і Малий державний герб УНР у відповідному орнаментальному обрамуванні - Малою Радою (12 лютого 1918 року у Коростені) та Центральною Радою (22 березня 1918 року). Автором проектів був Василь Кричевський. Тоді ж (22 березня 1918 року) схвалено велику й малу печатки УНР зі знаком тризуба. Він фігурував на "державних кредитових білетах, банкнотах" (автори проектів Г. Нарбут, О. Красовський, І. Модзалевський, В. Криченський й ін.) Української Народної Республіки, згодом - на грошах Української Держави гетьмана Скоропадського та Директорії Української Народної Республіки.

Як герб Української Держави тризуб залишився за гетьманату Скоропадського (1918), а далі й за Директорії УНР. Емблемою Українського Чорноморського флоту (закон від 18 липня 1918) був тризуб з хрестом угорі.