Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Він завжди виявляє глибоку смиренність та постійно змиряє себе, само характеризуючись "недостойним, грубим, ницим та переповненим численних гріхів". Історія безпомилково розставляє свої оцінки, а особливо - духовна.
Народився 1056 року в м. Київ. У той час, коли преподобний Антоній у безмовній тиші печери вимолював прощення для роду людського, а блаженний Феодосій розбудовував монастир, прийшов Нестор сімнадцятирічним юнаком до святої обителі.
Народився 1056 року в м. Київ. У той час, коли преподобний Антоній у безмовній тиші печери вимолював прощення для роду людського, а блаженний Феодосій розбудовував монастир, прийшов Нестор сімнадцятирічним юнаком до святої обителі.
З молодих літ він явив навики в усіх чернечих чеснотах: у постійному прагненні і дотриманні чистоти тілесної й душевної, в добровільній бідності, глибокому смиренні, безвідмовній підкорі, уворому пості, безперервній молитві на вічних рівноангельських подвигах, яскравим прикладом яких служили життя перших святих Печерських - Антонія і Феодосія.
Свій постриг Нестор прийняв за ігумена Стефана (1074-1075) і згодом був висвчений на ієродиякона. Маючи перед собою великі праведні діла двох світил Православ'я, він натхненно возвеличував і прославляв Бога "в тілесі своїм і в душі своїй".
Він добре пам'ятав слова, сказані самим Господом: "Дух є Бог". Головним його послушенством у монастирі стала книжна справа. "Велика буває користь від учення книжного, - говорив він, - книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами".
Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI - початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.
З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Найвизначніший твір Нестора Літописця - "Повість временних літ", складений на основі раніше написанних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій. Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу.
Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові і збереженим для нас часом, але й подвижницькими діяннями, що викарбувалися у його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду. Цією працею він і самого себе включив у книги живта вічного, удостоївшись почути благословенне "Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах".
Упокоївся преподобний Нестор літописець ймовірно у 1113 році. "Повість временних літ" - одна з найвидатніших пам'яток світової культури. Події, описані в ній, розгорнулися на тлі вселюдських історичних подій, охоплюючи усі пласти суспільного буття - від гридниць князів до халуп трударів.
Пульс тих давніх часів відбивається в дійових особах - відомих і безіменних - і передається через орачів, рибалок, будівничих, воїнів, іконописців, тих, хто панували, і тих, що повставали проти гніту.
Азбука духовної мудрості:
1. Подяку повинна містити в собі кожна наша молитва.
2. Дякувати в труднощах - заслуга більша, аніж подавати милостиню.
3. Дякувати Богові треба не тільки за свої успіхи у добрі, і за успіхи інших.
4. Вдячність повинна бути початком і кінцем наших дій і бесід.
5. Бога ніщо так не гнівить, як байдужість до спасіння ближніх.
6. Корисне для себе ми знайдемо тоді, коли будемо шукати користі ближньому.
7. Господь нічого так не любить, як душу покірну, смиренну і вдячну.
Коментарі
Дописати коментар