25 листопада виповнюється 210 років від дня народження видатної людини, фахівця-новатора - Миколи Івановича Пирогова. Цей геніальний вчений вніс величезний внесок у розвиток медицини.
Микола Іванович Пирогов створив атлас топографічної анатомії людини, заснував військово-польову хірургію, започаткував використання анестезії, щоб вгамувати біль багатьох пацієнтів під час операцій.
Народився Микола Іванович Пирогов 13 листопада 1810 р. у Москві. Учився вдома та в приватному пансіоні Княжева, який не закінчив через нестатки в сім'ї. У неповних 14 років став студентом Московського університету. Вісімнадцятирічним юнаком закінчив навчання, і в цьому ж, 1828 році, як один із кращих випускників отримав направлення до професорського інституту при Дерпському університеті для підготовки та отримання професорського звання. У 1832 році в м. Дерпті (нині м. Тарту) Микола Іванович Пирогов блискуче захистив докторьку дисертацію і розпочав свою викладацьку та наукову діяльність як професор кафедри хірургії медичного факультету університету. З 1836 року талановитий науковець вже очолював згадану кафедру та хірургічну клініку при університеті.
Микола Іванович Пирогов створив атлас топографічної анатомії людини, заснував військово-польову хірургію, започаткував використання анестезії, щоб вгамувати біль багатьох пацієнтів під час операцій.
Народився Микола Іванович Пирогов 13 листопада 1810 р. у Москві. Учився вдома та в приватному пансіоні Княжева, який не закінчив через нестатки в сім'ї. У неповних 14 років став студентом Московського університету. Вісімнадцятирічним юнаком закінчив навчання, і в цьому ж, 1828 році, як один із кращих випускників отримав направлення до професорського інституту при Дерпському університеті для підготовки та отримання професорського звання. У 1832 році в м. Дерпті (нині м. Тарту) Микола Іванович Пирогов блискуче захистив докторьку дисертацію і розпочав свою викладацьку та наукову діяльність як професор кафедри хірургії медичного факультету університету. З 1836 року талановитий науковець вже очолював згадану кафедру та хірургічну клініку при університеті.
За п'ять років завідування кафедрою хірургії в Дерптському університеті Микола Іванович Пирогов набув слави високоерудованого дослідника з надзвичайно широким світоглядом, блискучого хірурга, талановитого педагога. Тому 1841 року вченому запропонували очолити спеціально створену для нього кафедру госпітальної хірургії в Петербурзькій медико-хірургічній академії. 1841-1856 рр. були найпліднішими в науковій діяльності Миколи Івановича Пирогова. Лише впродовж 1843-1854 рр. він зробив 1140 хірургічних операцій з подальшим грунтовним їх науковим описом. Крім клініки Академії Микола іванович Пирогов оперував та консультував у найбільших петербурзьких лікарнях: Обухівській, Марії Магдалини, Петропавловській, Дитячій. Працездатність його була винятковою. День лікаря був заповнений з ранку до ночі.
1847 року відкриваються нові сторінки діяльності Миколи Івановича Пирогова як військово-польового хірурга. Він поїхав на Кавказ у діючу армію для надання допомоги пораненим воїнам. Вперше у світовій практиці здійнив операцію на полі бою, під час операції випробував на поранених дію ефірного наркозу. Микола Іванович Пирогов брав участь у Кримській війні, зокрема в героїчній обороні Севастополя. Прибув він сюди 12 листопада 1854 року у супроводі кращих лікарів Петербурга. Десять місяців пропрацював Микола Пирогов у Криму, не знаючи втоми, вириваючи з пазурів смерті одне за одним людське життя.
З 1856 року починається українький період життя видатного вченого. Після опублікування педагогічної статті "Питання життя" його призначають попечителем Одеського навчального округу, де він пропрацював два роки.
Протягом 1858-1861 рр. Микола Іванович Пирогов був попечителем Київського навчального округу. У своїй педагогічній діяльності, відзначеній новаторством, всіляко сприяв демократизації освіти: піклувався про всенародне початкове навчання, навчання рідною мовою, про підготовку вчительських кадрів для шкіл та гімназій; у реформі вищої школи виступав за автономію університетів. за розширення можливостей для вступу в університети різних верств населення.
Микола Іванович Пирогов сприяв організації недільних шкіл для дорослих у Києві (1859) та створенню новоросійського університеті в Одесі (1863). Першу недільну школу для дітей робітників та селян було відкрито в Києві 1859 р., у приміщенні Києво-Подільського повітового дворянського училища, другу - 25 жовтня 1859 року, також у приміщенні повітового училища. Викладання в школах вели молоді викладачі університету, гімназій, студенти університету. Ідею створення недільних шкіл підтримав Т. Г. Шевченко, який надіслав 1860 р. з Петербурга для учнів 50 примірників "Кобзаря", а згодом - спеціально виданий ним 1861 року недільних шкіл "Буквар південноросійський". За короткий час мережею недільних шкіл було охоплено всю країну, через 3 роки їх було 316.
З березня 1861 року, вийшовши у відставку з посади попечителя Київського навчального округу, Микола Іванович Пирогов до кінця свого життя проживав у своєму маєтку у с. Вишні (зараз село Пирогове територіально входить до М. Вінниці), де лікував хворих у заснованій ним лікарні, а також займався громадькою роботою.
По 1866 р. Микола Іванович Пирогов керував науковими студіями молодих учених, щедро ділився з ними своїм безцінним науковим доробком і, звичайно, мав великий авторитет поміж своїх вихованців. Повагу демократичної громадськості викликав такий вчинок Миколи Івановича Пирогова, як його поїздка у жовтні 1862 року на прохання студенства до м. Спеції (Італія), щоб оглянути там пораненого Джузеппе Гарібальді.
У травні 1881 року у Московському університеті відбулися урочистості з нагоди 50-річчя наукової та громадської діяльності Миколи Івановича Пирогова. Напередодні цієї дати рада Київського університету винесла ухвалу про встановлення стипендії його імені. 18 грудня 1881 року на стипендію імені Пирогова зарахували студента IV курсу математичного відділу Бориса Букреєва, відомого в майбутньому вчителя-математика.
На жаль, урочистості з нагоди 50-річчя наукової і громадської діяльності Миколи Івановича Пирогова були затьмарені хворобою ювіляра. Ще взимку в нього на слизовій оболонці піднебіння утворилась незагойна виразка. Помер він у с. Вишні (нині м. Вінниця) 23 листопада 1881 року.
З 1856 року починається українький період життя видатного вченого. Після опублікування педагогічної статті "Питання життя" його призначають попечителем Одеського навчального округу, де він пропрацював два роки.
Протягом 1858-1861 рр. Микола Іванович Пирогов був попечителем Київського навчального округу. У своїй педагогічній діяльності, відзначеній новаторством, всіляко сприяв демократизації освіти: піклувався про всенародне початкове навчання, навчання рідною мовою, про підготовку вчительських кадрів для шкіл та гімназій; у реформі вищої школи виступав за автономію університетів. за розширення можливостей для вступу в університети різних верств населення.
Микола Іванович Пирогов сприяв організації недільних шкіл для дорослих у Києві (1859) та створенню новоросійського університеті в Одесі (1863). Першу недільну школу для дітей робітників та селян було відкрито в Києві 1859 р., у приміщенні Києво-Подільського повітового дворянського училища, другу - 25 жовтня 1859 року, також у приміщенні повітового училища. Викладання в школах вели молоді викладачі університету, гімназій, студенти університету. Ідею створення недільних шкіл підтримав Т. Г. Шевченко, який надіслав 1860 р. з Петербурга для учнів 50 примірників "Кобзаря", а згодом - спеціально виданий ним 1861 року недільних шкіл "Буквар південноросійський". За короткий час мережею недільних шкіл було охоплено всю країну, через 3 роки їх було 316.
З березня 1861 року, вийшовши у відставку з посади попечителя Київського навчального округу, Микола Іванович Пирогов до кінця свого життя проживав у своєму маєтку у с. Вишні (зараз село Пирогове територіально входить до М. Вінниці), де лікував хворих у заснованій ним лікарні, а також займався громадькою роботою.
По 1866 р. Микола Іванович Пирогов керував науковими студіями молодих учених, щедро ділився з ними своїм безцінним науковим доробком і, звичайно, мав великий авторитет поміж своїх вихованців. Повагу демократичної громадськості викликав такий вчинок Миколи Івановича Пирогова, як його поїздка у жовтні 1862 року на прохання студенства до м. Спеції (Італія), щоб оглянути там пораненого Джузеппе Гарібальді.
У травні 1881 року у Московському університеті відбулися урочистості з нагоди 50-річчя наукової та громадської діяльності Миколи Івановича Пирогова. Напередодні цієї дати рада Київського університету винесла ухвалу про встановлення стипендії його імені. 18 грудня 1881 року на стипендію імені Пирогова зарахували студента IV курсу математичного відділу Бориса Букреєва, відомого в майбутньому вчителя-математика.
На жаль, урочистості з нагоди 50-річчя наукової і громадської діяльності Миколи Івановича Пирогова були затьмарені хворобою ювіляра. Ще взимку в нього на слизовій оболонці піднебіння утворилась незагойна виразка. Помер він у с. Вишні (нині м. Вінниця) 23 листопада 1881 року.
9 вересня 1947 року у м. Вінниця відбулося урочисте відкриття Національного музею-садиби М. І. Пирогова, присвячене 100-річчю з дня заснування Миколою івановичем Пироговим, вперше в історії медичної практики, ефірного наркозу на полі бою. Одночано тут було відкрито і пам'ятник науковцю - погруддя на гранітному постаменті.
Коментарі
Дописати коментар