Безумовним підтвердженням всенародного характеру Другої Світової Війни є широкий розмах партизанського руху та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок у перемогу над фашизмом.
Питання протидії намірам фашистського керівництва гостро постало із перших днів окупації. Найбільш повно питанням дезорганізації тилу ворожих військ мав відповідати широкомасштабний партизанський рух.
Зародження партизанського руху припадає на літо 1941 року. За вказівкою командування Червоної Армії та керівництва партійних органів, після відступу радянських військ на окупованих територіях залишився актив (як правило, з числа керівників партійних та адміністративних установ) для розгортання партизанської боротьби. Проте фактичне формування партизанських загонів супроводжувалося значними труднощами. На початку війни партизанські загони діяли хаотично, були малочисельними та неорганізованими, погано озброєними, не мали засобів зв'язку та необхідних матеріально-технічних засобів.
Питання протидії намірам фашистського керівництва гостро постало із перших днів окупації. Найбільш повно питанням дезорганізації тилу ворожих військ мав відповідати широкомасштабний партизанський рух.
Зародження партизанського руху припадає на літо 1941 року. За вказівкою командування Червоної Армії та керівництва партійних органів, після відступу радянських військ на окупованих територіях залишився актив (як правило, з числа керівників партійних та адміністративних установ) для розгортання партизанської боротьби. Проте фактичне формування партизанських загонів супроводжувалося значними труднощами. На початку війни партизанські загони діяли хаотично, були малочисельними та неорганізованими, погано озброєними, не мали засобів зв'язку та необхідних матеріально-технічних засобів.
18 липня 1941 року Центральний Комітет (ЦК) Всесоюзної Комуністичної партії більшовиків ВКП (б) прийняв постанову "Про організацію боротьби в тилу германських військ".
Завдяки всенародній боротьбі з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни партизани стали високоорганізованим, територіально розгалуженим, чисельним, ефективним та потужним угрупуванням народних месників. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб - представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України - понад 500 тисяч (60 партизанських з'єднань, 1993 загони і диверсійно-розвідувальні групи).
Завдяки всенародній боротьбі з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни партизани стали високоорганізованим, територіально розгалуженим, чисельним, ефективним та потужним угрупуванням народних месників. Під час війни в тилу ворога діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, в яких воювало більше ніж 1 млн. осіб - представників усіх народів Радянського Союзу, з них на території України - понад 500 тисяч (60 партизанських з'єднань, 1993 загони і диверсійно-розвідувальні групи).
Головні удари партизани завдавали по комунікаціях противника, перешкоджаючи перекиданню військ та бойової техніки противника, виводили з ладу важливі об'єкти інфраструктури, знищували представників керівництва окупаційної влади, забезпечували ведення розвідки та стратегічну глибину. Диверсії партизан на важливих транспортних магістралях ворога сковували та послаблювали німецькі війська, збільшували напруження та безлад у фашистському тилу.
Ефективною формою партизанських дій були рейди у тилу противника, які відволікали великі сили гітлерівців, що було суттєвою допомогою військовим. Найбільш результативні рейди здійснили формування відомих партизанських командирів С. Ковпака, О. Федорова та О. Сабурова.
Успіху розвідників сприяв тісний зв'язок з населенням окупованих територій. Підпілля та партизани безперервно слідкували за ворогом. Розвідка стала однією із невід'ємних дієвих форм партизанської війни, взаємодії партизан із бойовою армією.
Партизани широко залучали місцевих підпільників і населення як провідників при форсуванні річок, веденні боїв. Також місцеві жителі забезпечували партизан розвідувальною інформацією про дислокацію ворожих військ і об'єктів, про каральні експедиції тощо.
В цілому партизани України знищили близько 500 тисяч гітлерівських солдатів і офіцерів, розгромили 467 ворожих гарнізонів, комендатур, штабів, пустили під укіс 5019 ешелонів з живою силою і бойовою технікою, підбили і захопили 1566 танків і бронемашин, 790 гармат, 13535 автомашин, 211 літаків.
Слід зазначити, що партизанський рух відображав несхитну волю і прагнення всього народу відстояти свою Батьківщину.
За своїми масштабами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму. Сила і могутність підпілля і партизанського руху полягали у міцній їх підтримці Українським народом.
Партизани широко залучали місцевих підпільників і населення як провідників при форсуванні річок, веденні боїв. Також місцеві жителі забезпечували партизан розвідувальною інформацією про дислокацію ворожих військ і об'єктів, про каральні експедиції тощо.
В цілому партизани України знищили близько 500 тисяч гітлерівських солдатів і офіцерів, розгромили 467 ворожих гарнізонів, комендатур, штабів, пустили під укіс 5019 ешелонів з живою силою і бойовою технікою, підбили і захопили 1566 танків і бронемашин, 790 гармат, 13535 автомашин, 211 літаків.
Слід зазначити, що партизанський рух відображав несхитну волю і прагнення всього народу відстояти свою Батьківщину.
За своїми масштабами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму. Сила і могутність підпілля і партизанського руху полягали у міцній їх підтримці Українським народом.
Коментарі
Дописати коментар