З іменем святого рівноапостольного князя Володимира пов'язана найважливіша подія в історії нашої Вітчизни - прийняття християнства і входження в сім'ю християнських народів світу. За літописним свідченням, вперше слов'янські племена, які населяли територію майбутньої Київської Русі, почули євангельську проповідь від святого апостола Андрія Первозванного ще в I столітті після Різдва Христового. За переказом преп. Нестора Літописця, Святий Андрій на Київських горах поставив хрест і передрік заснування тут великого міста з безліччю християнських храмів: "На горах цих засяє благодать Божа: буде тут місто велике, а в ньому багато храмів поставить Господь".
Чимало киян хрестилося й за часів святої рівноапостольної княгині Ольги, яка, прийнявши хрещення в Константинополі, побудувала багато християнських храмів. Однак хрещення Київської Русі в цілому, хрещення всього народу відбулося тільки за князювання святого Володимира, якого справедливо називають хрестителем руського народу.
Князь Володимир із перших років свого правління піклувався про зміцнення Руської держави. Зусилля князя були спрямовані на централізацію влади й об'єднання східнослов'янських племен. Він обмежив владу удільних князів і запровадив династичне управління. Саме в роки князювання Володимира завершилося формування Давньоруської держави.
Наслідком прийняття християнства князем Володимиром і розповсюдження його на Русі явилося храмобудівництво. Князь Володимир розпорядився споруджувати християнські храми і ставити їх по тих місцях, де раніше стояли кумири. У тому ж 988 році в Києві був побудований храм на честь святителя Василія Великого, на пагорбі, де стояв ідол Перуна; наступного року запрошені з Візантії майстри архітектури заклали храм на честь Пресвятої Богородиці на тому місці, де прийняли мученицьку смерть варяги Феодор і Іоан (храм був завершений в 996 році і отримав назву Десятинного).
Слова Євангелія "блаженні милостиві" глибоко проникли в душу святого князя Володимира. Він щедро роздавав милостиню своїм підданим. В дні церковних свят, які князь проводив в радості і любові, у нього були готові три трапези: перша - для духовенства, друга - для убогих, третя - для себе, бояр і воїнів.
Піклуючись про бідних, князь Володимир здобув всенародну любов і отримав в народі ласкаве прізвисько "Володимир-Красне Сонечко" (це прізвисько і століття опісля зберігалося за ним в народних піснях і билинах).
При святому рівноапостольному великому князі Володимирові Київська Русь досягла розквіту і її вплив розповсюдився далеко за її межами.
Коментарі
Дописати коментар