Світ ловив мене і не впіймав

  "Вічний студент, вчитель-новатор, вегетаріанець та дауншифтер" - саме так розпочалася презентація книжкової виставки-цитати "Світ ловив мене і не впіймав" про неспійманого світом Сковороду (до 230- річчя з дня смерті Григорія Савича Сковороди).

Його вважають одним із найосвіченіших людей XVIII століття та ставлять поруч із такими філософами як Сократ, Спіноза та Конфуцій.

Григорій Сковорода винайшов власну формулу щастя, багато уваги приділяв самопізнанню, став зачинателем нового жанру в українській літературі – байки. 

Сковорода народився у вільній козацькій родині, дух свободи він відчував змалечку. Він вмів грати на скрипці, флейті, бандурі, лірі, гуслях. Сковорода вже у 12 років вступив на навчання до Київської братської школи, яка пізніше стане Києво-Могилянською академією. Загалом Григорій вчився з перервами приблизно 15 років, так і не закінчивши повного курсу навчання.Під час навчання та мандрівок філософ вивчив вісім іноземних мов: латину, грецьку, польську, німецьку, французьку, італійську, давньоєврейську, а також знав угорську. Він не просто міг спілкуватися ними, а й писав твори й листи. Він відвідував лекції як вільний слухач у різних закордонних університетах. Завдяки знанню мов, міг легко спілкуватися із викладачами та заводити нові знайомства. Святе Письмо Сковорода знав напам’ять. До речі, Сковорода був переконаний, що навчання – це теж “сродність” (природний нахил), і не варто мучити нею проти волі.Філософ мав власну систему оцінювання – не ставив балів своїм учням, не карав учнів та не бив різками. Першочергово Григорій Савич намагався стати другом та ментором для своїх вихованців. 

Від 1769 року Григорій Савич обрав шлях мандрівного філософа й подорожував переважно Слобожанщиною до самої смерті. За весь цей час він не мав власного будинку, не створив сім’ї. Але у своїх самообмеженнях філософ почувався вільним від зайвих речей. 

Сковорода не вживав м’яса та риби. А деякі легенди стверджують, що їв тільки один раз на добу й лише після заходу сонця.Спав філософ чотири години й прокидався з першими променями сонця. 

За легендами, в останні дні Сковорода здійснив усі необхідні приготування, а ввечері, покинувши товариство, що зібралось у Пан-Іванівці, вийшов на пагорб із заступом, щоб викопати могилу. А вранці, коли господар маєтку прийшов покликати Григорія, то всі побачили, що Сковорода вже спочив вічним сном, відправившись в останню мандрівку. Видатний український філософ, мандрівник, педагог, поет відійшов у вічність 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (сьогодні Сковородинівка, що на Харківщині). На надгробку, як і заповідав Сковорода, викарбували напис: “Світ ловив мене, та не спіймав”.

    Григорій Сковорода намагався знайти секрет щастя. Він говорив, що щастя полягає в самопізнанні: потрібно знайти самого себе і “відкрити для щастя свою теплу душу”.

На виставці було представлено як твори самого Г.С.Сковороди так і статті  про письменника-філософа, а також - цитати великого мандрівника.