Барви життя і творчості Зінаїди Тулуб

28 листопада 2020 року відзначається 130-ліття від дня народження поетеси, перекладача, прозаїка, кіносценариста Зінаїди Павлівни Тулуб.

Впродовж десятиліть її ім'я залишалося в сутінках історії. Доля весь час випробовувала мужність, стійкість і доброту цієї жінки.

Зінаїда Павлівна Тулуб народилася у Києві. Старовинний заможний рід Тулубів походив із Криму, в кінці XVI ст. пращури письменниці вже були козацькою старшиною і мали землі на Полтавщині. Дід її - сподвижник Т. Г. Шевченка, учасник Кирило-Мефодіївського товариства, був заарештований з іншими братчиками; батько - відомий юрист, писав вірші російською мовою; мати теж виступала в періодиці з оповіданнями.

Зінаїда Тулуб є авторкою кінодрами "Гайдамаки", "Сагайдачний", "До великої мети", а також романів "Піфагорці", "Ілля Муромець", "В степу безкраїм за Уралом" та інші.

Найвизначнішим твором письменниці є історична дилогія "Людолови". Твір приваблює передусім глибокими, неоднозначними характерами, розмаїтими людськими долями, вписаними в широку історичну панораму перших десятиліть XVII ст. Центральний образ епопеї - гетьман Сагайдачний. Письменниця значно відступає від попередньої літературної, історіографічної традиції та фольклорних джерел, де постать цього державного діяча була оповита серпанком романтичності й героїки. У романі це передусім політик - розумний, тверезий, здатний підкорити своє життя боротьбі за владу й домогтися успіху - коли треба, то й підступними заходами. 

Письменниця далека від ідеалізації визвольного походу козаків, які платили татарам їхньою ж монетою, для неї принциповим є інше: вона сприймає події як гуманістка, для якої не існує "справедливих" і "несправедливих" війн - існують тільки горе, смерть і лихоліття. Саме це й лежить в основі епопеї, визначає її центральне узагальнення - "людоловство" в усіх його незліченних проявах. 

Щоб написати цей роман, Зінаїда Павлівна об'їздила Україну і Крим, вивчала татарські й турецькі історичні документи, перечитувала архіви. Вона об'їздила всі історичні місця, де відбувалися події, описані в романі, прочитала дев'яносто дві тисячі книжкових сторінок на десятку мов, вивчила близько шести тисяч архівних та музейних документів і пам'ятників.

Цікавим є ще один факт. Серед десяти книг, представлених Україною на Всесвітній виставці у Парижі 1937 року, двотомник "Людолови" українською мовою посів особливе місце. 
Повернувшись до Києва, письменниця доживала віку в гіркій самотності й померла 26 вересня 1964 року в Ірпінському будинку творчості. Похована в Києві на Байковому кладовищі.